Кредит

Кредит (лат. creditum — позика від лат. credere — довіряти) або кредитні відносини — суспільні відносини, що виникають між суб'єктами економічних відносин з приводу руху вартості[1]. Кредитні відносини можуть виражатися в різних формах кредиту (комерційний кредит, банківський кредит і ін ), позики, лізингу, факторингу і т. д.
Інші визначення кредиту[1]:
* взаємини між кредитором і позичальником; * зворотний рух вартості; * рух платіжних коштів на засадах зворотності; * рух ссуженной вартості; * рух позичкового капіталу; * розміщення і використання ресурсів на засадах поворотності; * надання справжніх грошей замість майбутніх грошей та ін. Зміст [прибрати]
* 1 Сутність кредиту * 2 Функції кредиту * 3 Форми кредиту * 4 Роль кредиту * 5 різних культурах o 5.1 Кредит в Імперії Інків
* 6 Примітки * 7 Література [ред.] Сутність кредиту
Виникнення кредиту як особливої форми вартісних відносин відбувається тоді, коли вартість, вивільнена в одного економічного суб'єкта, якийсь час не вступає в новий відтворювальний цикл[2]. Завдяки кредиту вона переходить від суб'єкта, не використовує її (кредитор), до іншого суб'єкта, що відчуває потребу в додаткових коштах (позичальник). [ред.] Функції кредиту
Функції кредиту: перерозподільна; створення кредитних знарядь обігу, відтворювальна та стимулююча[2].
Завдяки перерозподільної функції відбувається перерозподіл тимчасово вивільненої вартості. Вона може здійснюватися на рівні підприємств, галузі, держави (національної економіки), світового господарства (світової економіки). Перерозподіл йде на умовах повернення вартості.
Функція створення кредитних знарядь обігу пов'язана з виникненням банківської системи. Завдяки можливості зберігання грошових коштів на рахунках в банках, розвиток безготівкових розрахунків, заліку взаємних зобов'язань, з'явилися кредитні засоби обігу і платежу.
Стимулююча функція кредиту виявляється в можливості розвитку виробництва без наявності власних коштів. Завдяки кредиту підприємства отримують потужний стимул для подальшого розвитку. [ред.] Форми кредиту
Залежно від речової форми ссуженной вартості виділяють товарну, грошову і змішану форми кредиту.
Товарна форма кредиту передбачає передачу в тимчасове користування конкретної речі, визначеної родовими ознаками. Дана форма історично існувала до появи грошових відносин. Еквівалентом для обміну були окремі товари (хутра, худоба, зерно тощо ), а кредиторами були суб'єкти, що володіли надлишками предметів. Повертати належало аналогічне майно з обумовленим або природним (для худоби, зерна, птиці) приростом. В сучасних умовах товарною формою кредиту є поставка товарів з відстрочкою оплати (зазвичай від виробника на адресу торгової організації), продаж у розстрочку, оренда (прокат) майна, лізинг обладнання, товарна позика, що деякі варіанти відповідального зберігання. У ряді випадків повертати належить теж саме або аналогічне майно з додатковою оплатою або без такої. Якщо повертати належить грошовий еквівалент товару, отриманого в кредит, то виходить змішана форма кредиту[1].
Грошова форма кредиту передбачає передачу у тимчасове користування за обумовлену кількість грошей. Грошова форма є переважною в сучасних умовах економіки. Дана форма кредиту активно використовується усіма суб'єктами економічних відносин (державою, підприємствами, окремими громадянами) як всередині країни, так і в зовнішньому економічному обороті[1]. У грошовій формі кредиту немає еквівалентного товарно-грошового обміну, а є передача вартості в тимчасове користування з умовою повернення через певний час і, як правило, зі сплатою відсотків за користування нею[2].
Змішана форма кредиту виникає в тому випадку, коли кредит був наданий у формі товару, а повернений грошима або навпаки — надано грошима, а повернутий у вигляді товару. Останній варіант часто використовується в міжнародних розрахунках, коли за отримані грошові позички розрахунок проводиться поставками товарів. У внутрішній економіці продаж товарів у розстрочку супроводжується поступовим поверненням кредиту в грошовій формі[1]. [ред.] Роль кредиту
Кредит відіграє важливу роль у саморегулюванні величини коштів, необхідних для здійснення господарської діяльності. Завдяки кредиту підприємства розташовують в будь-який момент такою сумою грошових коштів, яка необхідна для нормальної роботи.
Роль кредиту важлива для поповнення оборотних коштів, потреба в яких у кожного підприємства не стабільна, змінюється залежно від умов роботи: ринкових, природних, кліматичних, політичних та ін.
Роль кредиту велика для відтворення основних фондів. Використовуючи кредит, підприємство може розвивати, збільшувати виробництво значно швидше, ніж при його відсутності.
Важлива роль кредиту в регулюванні ліквідності банківської системи, а також створення ефективного механізму фінансування державних витрат. [ред.] В різних культурах [ред.] Кредит в Імперії Інків
Адміністративні чиновники кураки під час неврожайних років зі сховищ, які наповнювалися врожаями, отриманими з полів-чакара правителя Інки, з дозволу самого Інки видавали їжу бідним людям поселення, і при цьому вносили в стос звіти про те, що таким чином було отримано. Тому ці відрахування робилися в якості позики, тобто, можна стверджувати, що у інків існував інститут фінансового кредитування[3]. Також все, що, як вказував Педро Сьеса де Леон у своїй «Хроніці Перу», видавали окремим жителям зі складів правителя Інки, вручали під звіт службовцям камайос, які займалися кіпу. В кіпу було видно, що кожен індіанець зробив, і все ним зроблене віднімалося у нього з податі, яку йому належало віддати. Але повернення позики робилося не тими самими видами продукції, а оплачувалося різними видами робіт. Так само справа йшла і з видачею провізії зі складів складів для цілої громади або провінції:
...якщо раптом наступав який-небудь неврожайний рік, вони також наказували відкривати склади і нададуть у позику [prestar] провінціям необхідну провізію, а потім, в рік достатку, ті віддавали і поставляли в них [тобто на склади] знову, відповідно до свого обліку, певну кількість.
— Сьеса де Леон, Педро. Хроніка Перу. Частина Друга. Розділ XIX.[4]